| Чопський МВ ГУ МНС України в Закарпатській області інформує |
| 23.06.10 | |
|
Чопський МВ ГУ МНС України в Закарпатській області інформує: Пожежа? Дзвоніть 101! Щорічно внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей. В дим та попіл перетворюються цінності на мільярди гривень. Це треба знати всім! Не переоцінюйте свої сили, не запливайте далеко від берега. Не стрибайте у воду з круч, мостів, причалів та інших високих місць. Перш, ніж стрибати у воду, необхідно впевнитись у безпечності дна й достатній глибині водойми. Не пірнайте в мілких місцях, особливо з розбігу вниз головою, оскільки можна вдаритись головою в пісок, глину, знепритомніти й загинути. Пірнати можна лише там, де є достатня глибина, прозора вода, рівне дно. Не варто купатися поодинці біля крутих обривистих і зарослих рослинністю берегів. Не пустуйте на воді, особливо з тими, хто погано плаває. Ні в якому разі не можна жартома кричати “Потопаю!... Допоможіть!... Рятуйте!”. Якщо ви змерзли, не входьте у воду. Тривале купання спричиняє переохолодження організму й судоми. Відчувши навіть легку лихоманку, негайно вийдіть на берег. Від переохолодження або різкого переходу із зони теплої води в холодну з’являються судоми, які зводять руки і ноги. При цьому не розгублюйтесь. Треба негайно змінити стиль плавання – найкраще лягти на спину й пливти до берега. Якщо немає можливості виходу з води, потрібно діяти таким чином: при відчутті стягування пальців руки треба швидко з силою стиснути пальці руки в кулак, зробити різкий рух рукою в зовнішній бік, розтиснути кулак; при судомі ікроножних м’язів необхідно, зігнувшись, двома руками обхопити стопу ноги і з силою піджати ногу в коліні до себе. Після купання ретельно витріть тіло рушником, побігайте, зробіть кілька гімнастичних вправ, щоб розігрітися. Не перенапружуйтесь у воді, навчіться плавати розслаблено — це підвищить вашу працездатність та витривалість. Не входьте у воду відразу після сонячних ванн або розігрітим після рухливих ігор: від різкої зміни температури можна втратити свідомість. Не купайтеся в нетверезому стані та відразу після прийому їжі. Якщо, плаваючи, ви раптово захлинулися, негайно зупиніться, підведіть голову, відкашляйтесь. Потрапивши в сильну течію, випливайте під кутом до її напрямку. Якщо ви не вмієте плавати і перебуваєте у воді самі, не заходьте глибше пояса. Не залишайте дітей без нагляду. Не дозволяйте дітям відпливати далеко від вас і слідкуйте за тим, щоб надувні предмети, на яких плаває ваша дитина, не пропускали повітря. Якщо виникла необхідність проплисти велику відстань, візьміть із собою рятувальні засоби (круги, пояси, жилети). Якщо ви заплуталися у водоростях, не робіть різких рухів, інакше петлі рослин затягнуться ще тугіше. Ляжте на спину і м’якими, спокійними рухами випливайте у той бік, звідки припливли. Якщо це не допоможе, треба підтягти ноги і обережно руками звільнитися від рослин. Якщо ви, зайшовши у воду, почуваєте себе погано, негайно вийдіть із води, бо головний біль або інше захворювання може призвести до фатальних наслідків. Остерігайтесь річок, які мають сильні течії. Під час катання на човнах необхідно слідкувати за тим, щоб човни були справні і мали необхідний інвентар та рятувальні засоби. Пливти на човні бажано вздовж берега по правій стороні до напряму руху. Обганяти інші човни можна лише з лівої сторони в напрямку руху. Забороняється плавати на човнах від берега далі встановленої правилами відстані, тобто за межі видимості, зупинятись біля мостів або під мостами. Забороняється сідати на борти човна, кататись при поганій видимості або в темряві, при сильному вітрі й великій хвилі. Не слід перевантажувати човен, кататись на човні дітям до 16 років без супроводження дорослих. Віддаль між човнами повинна бути не менше 10 м. Крім вказаного, кожний має знати й про інші небезпеки, які чатують у водному середовищі. Мабуть, не існує на земній кулі дорослого, який би жодного разу в житті не відчув страху. Більше всього люди відчувають страх перед конкретними природними явищами, в нашому випадку перед коловоротами, сильними течіями, високими хвилями, а також перед деякими водними тваринами. Успішно приборкати страх в цих випадках допоможе достовірна інформація про деякі природні явища та жителів підводного світу. Одне з таких явищ - водоверть. Відомо, що водоверть створюється або над якою-небудь перешкодою чи предметом, який знаходиться на дні, або за нею. Тому ніяка реальна небезпека не загрожує плавцю, бо причина, що породила це явище, після того як він відчує себе закрученим, вже залишилась позаду. І все ж, як правильно вести себе в подібній ситуації? Якщо ви потрапили у водоверть, наберіть побільше повітря у легені, пірніть на глибину (під водою сила водоверті слабне) і, зробивши сильний ривок убік за течією, виринайте на поверхню. Небезпека криється і в сильній течії. У цьому випадку також дуже важливо не витрачати сили на боротьбу з течією. Найнебезпечніше в цій ситуації — намагатися повернутись до того місця, де ви зайшли у воду. Набагато краще буде врахувати силу руху води і спокійно вийти на берег трохи нижче за течією. І остання небезпека, яка може підстерігати того, хто купається — це жителі підводного світу. Відразу слід відмітити, що справді небезпечних для людини водних мешканців, а тим більше тварин-людожерів в водах України немає. Однак деякі жителі водних просторів, не завжди заслужено, мають погану репутацію. Необхідно пам’ятати, що людині, яка пливе, ніщо не загрожує. Тому людина, яка не хоче спричинити небажаного контакту, має починати пливти якомога раніше, як тільки дозволяє глибина. До речі, це найкращий спосіб не поранити ноги скалками від пляшок, іржавими консервними банками та іншими колючими і ріжучими предметами “цивілізації”, що нерідко повністю захламляють дно мілководдя, а також гострим камінням. На жаль, велика кількість травм такого роду - звичайна річ на узбережжі будь-якого водоймища. На закінчення деякі статистичні дані. Щороку на земній кулі потопає з різних причин біля 300 тис. чоловік і кожний п’ятий з них не вмів плавати. Тому кожний, хто дбає про безпеку свого життя, повинен вміти плавати. Із загальної чисельності загибелі людей на водоймах України переважна більшість потонулих приходиться на сільських жителів. Як правило, в сільській місцевості підготовкою водойм до літнього сезону ніхто не займається. Основні водойми на селі – це озера і ставки. Купатися в них поодинці, без страхування, і тим більше без нагляду старших за дітьми дуже небезпечно. Ставки рідко очищаються від сторонніх предметів, у них великі перепади глибин, а це пастки для тих, хто не вміє плавати або плаває погано. Прогрівання води в таких водоймах нерівномірне, великий перепад температур верхнього і нижнього шарів може викликати спазми м’язів, кровоносних судин і нерідко закінчується трагедією для тих, хто цим нехтує. Небезпечно купатися в каналах. Похилі, слизькі плити берегів, покладені під нахилом 45 градусів, швидка течія води під час її забору насосними станціями не дає можливості швидко і вільно вибратися з води навіть сильній тренованій людині. Будьте обережні на воді, бо вона не прощає зневажливого ставлення до себе і суворо карає, часом відбираючи життя. РЯТУВАННЯ ПОТОПАЮЧИХ ТА ПЕРША ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛИМ У наш час, на превеликий жаль, більшість людей не вміють надати найпростішої допомоги людині, яка тоне. Знаходячись під водою, людина затримує дихання, скільки може, а потім робить видих, під час якого вода може зайти в дихальні шляхи. При наступних дихальних рухах вода заповнює легені й настає удушення. Рятуючи потопаючого, необхідно дотримуватися певних правил. Перш за все йому кидають рятівні круги, кінець мотузки і т.п. Якщо цих предметів під рукою немає, або потопаючий втрачає свідомість, потрібно пливти до нього на допомогу, але це під силу лише досвідченому плавцю. Перед тим, як кидатись у воду, треба зняти верхній одяг і особливо взуття. Підпливати до потопаючого, якщо він знаходиться у свідомості, потрібно дуже обережно, причому обов’язково ззаду, оскільки він може інстинктивно ухопитись за того, хто рятує, і потягти його з собою на дно. Найбезпечніше покласти голову того, хто тоне, собі на груди і, підтримуючи його рукою, пливти на спині до берега. Якщо потерпілого вдалось витягнути на берег, але він знепритомнів (блідий, холодний, пульс слабкий, очі закриті, дихання відсутнє), його необхідно звільнити від стискуючого дихання одягу, розстебнути комір, пояс тощо, потім звільнити порожнину рота від сторонніх предметів, очистити її від мулу і слизу, вводячи глибоко в порожнину рота палець, обгорнутий носовою хустиною чи рушником. Якщо у потерпілого міцно стиснуті зуби, їх треба розціплювати за допомогою дощечки, загорнутої в носову хустину, ложкою або іншим інструментом. Якщо язик запав у горло, його слід витягнути за допомогою носової хустини і підтримувати доти, поки не будуть закінчені заходи по оживленню. Потерпілого кладуть животом на круглий предмет (дерево, вал) або коліно так, щоб голова його звисала вниз і, натискуючи на спину між лопатками, сприяють видаленню води із легенів і шлунку. При цьому треба слідкувати, щоб ніс і рот не були закритими. Потім приступають до виконання штучного дихання. Одночасно зігрівають потерпілого: розтирають його рушником. Із методів штучного дихання широко використовують “із рота в рот” або “із носа в ніс”. Під плечі потерпілого слід підкласти який-небудь предмет, щоб його голова була закинута назад. Рот потерпілого накривають марлевою серветкою чи хустинкою. Рятівник, зробивши вільний вдих, щільно притискується своїм ротом до роту потерпілого і вдуває в його дихальні шляхи повітря із своїх легенів. Під час вдування ніс потерпілого повинен бити затиснутим. Після такого штучного вдиху грудна клітка потерпілого спадає до початкового обсягу, здійснюючи “видих”. Вдування повітря в легені потерпілого необхідно повторювати приблизно 16...18 разів на хвилину. Метод “із носа в ніс” практикується рідше. При зупинці серцевих скорочень використовують непрямий масаж серця. Потрібно стати з лівого боку потерпілого і з деяким зусиллям натискувати на ділянку серця кистями рук, покладеними одна на одну, 50...60 разів на хвилину. Масаж серця треба поєднувати із штучним диханням. Після 4-5 натискань на серце виконують одне вдування повітря в легені. Штучне дихання не можна закінчувати з появою першого вдиху потерпілого, а треба продовжувати до повного відновлення дихання потерпілого. До носа бажано підносити шматок вати, змоченої нашатирним спиртом. Якщо стався нещасний випадок з людиною, що пірнала, необхідно винести її з води. При цьому слід підтримувати потерпілого під руки і, повернувши його до себе спиною, притулити до свого стегна. Якщо пошкоджено хребет, то ні в якому разі не можна повертати потерпілому голову, тягнути за волосся. На березі потрібно покласти його на спину і, ставши в нього за головою, відтягнути на себе нижню щелепу і потилицю. При необхідності треба виконати всі процедури по оживленню. Дуже важливо, щоб під час транспортування потерпілого не було поштовхів і трясіння. Категорично забороняється нести потерпілого за руки і за ноги, або, взявши собі на плечі, піднімати й опускати йому голову, перевозити потерпілого в сидячому стані, або намагатись поставити його на ноги УВАГА ЗМІЇ!!! У Закарпатті активізувалися змії. Цьому підтвердженням є випадок, що стався з 21-річним мешканцем с. Забрідь, який днями звернувся за допомогою в районну центральну лікарню, після того як його в лісі вкусила невідома змія. На щастя потерпілого, він вчасно звернувся до медиків, де йому надали кваліфіковану допомогу. Життю людини вже нічого не загрожує. З огляду на це Чопський МВ ГУ МНС України в Закарпатській області звертається до всіх краян з проханням бути дуже уважними й дотримуватися необхідних заходів безпеки. Ідучи в місця, де можлива зустріч зі зміями, необхідно мати відповідний одяг та взуття. Запобігають укусам гадюки високі черевики, грубі шерстяні шкарпетки, щільні, не облягаючі штани, заправлені з напуском на взуття. При зборі грибів і ягід краще користуватися палицею достатньої довжини, щоб перевірити зарості біля того місця, де вони ростуть. Не зайвою буде виставлена вперед палка при швидкому русі по стежці. Якщо вкусила змія, потерпілого слід якомога швидше доставити до лікаря. Але спочатку потрібно уповільнити дію отрути. Передусім, постаратися як можна скоріше відсмоктати її з рани, постійно випльовуючи отруту. Не можна цього робити тому, у кого є садни або інші поранення слизової оболонки губ або порожнини рота. По можливості, рану слід обробити 5%-ним спиртовим розчином йоду або одеколоном, спиртом. Відсмоктавши отруту, необхідно обмежити рухомість потерпілого, адже це прискорює потрапляння отрути в кров. Якщо місце укусу на руці, її потрібно підвісити на хустинці, якщо на нозі – накласти шину. Щоб прискорити виведення отрути, слід давати потерпілому більше чаю і лужної мінеральної води. Найбільш ефективний засіб проти зміїної отрути – полівалентна протизміїна сироватка, введена не пізніше ніж через 30 хвилин після укусу. Але вводити її може і повинен тільки медичний працівник. Самостійність небезпечна через можливий розвиток алергічних реакцій на введення сироватки. І якщо людині не надати термінової допомоги, вона може загинути. Обережно - ГРИБИ! Гриби - це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може привести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що багато людей висновки робить лише на основі свого гіркого досвіду. Основні причини отруєнь: вживання отруйних грибів; неправильне приготування умовно їстівних грибів; вживання старих або зіпсованих їстівних грибів; вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників). Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності. Щоб запобігти отруєння грибами, ми рекомендуємо Вам заходи та правила, які необхідні для виконання кожній людині, дотримуйтесь їх. Застерігаємо! Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уникайте стихійних ринків. Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні. Не збирайте гриби: якщо не впевнені, що знаєте їх - якими б апетитними вони не здавалися; поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно- та радіаційнонебезпечних зонах; невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, у основі якої є потовщення "бульба", оточене оболонкою; з ушкодженою ніжкою, старих, в'ялих, червивих або ослизлих; ніколи не збирайте пластинчаті гриби, отруйні гриби маскуються під них; "шампіньйони" та "печериці", у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору. Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, - вони не завжди відповідають дійсності. Не куштуйте сирі гриби на смак. Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні -викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена ґрунтом - викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку. Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута. При обробці кип'ятіть гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити. Обов'язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління, - ґрузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік, тим самим позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку. Не пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок. Гриби (зеленушка, синяк-дубовик, та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії із алкоголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння. Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд - також може статись отруєння. Суворо дотримуйтеся правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання - ботулізм. Гриби, які довго зберігалися, обов'язково прокип'ятіть 10-15 хвилин. УВАГА! Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням: "Усі їстівні гриби мають приємний смак". "Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні -приємний". "Усі гриби в молодому віці їстівні". "Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів". "Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби". "Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні". "Отрута з грибів видаляється після кип'ятіння протягом кількох годин". "Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах". Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) - з'являються через 1-4 години після вживання грибів, в залежності від виду гриба, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості з'їдених грибів. Біль та нападки нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння. Перша допомога при отруєнні грибами. Викличте "Швидку медичну допомогу". Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип'яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; нажміть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; прийміть активоване вугілля (4-5 пігулок), коли промивні води стануть чистими. Після надання первинної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, відновіть тим самим водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану. З'ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи. Забороняється: Вживати будь-які ліки та їжу, а надто ж алкогольні напої, молоко, - це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику. Займатися будь-якими іншими видами самолікування. Запам'ятайте: Отруєння грибами дуже важко піддається лікуванню. |
| < Попер. | Наст. > |
|---|














