В.Ларькова: «Ми вдячні за таке місто»

Нещодавно рішенням сесії Чопської міської ради нагороджено відзнаками Чопської міської ради п'ятьох відомих людей міста. Серед них всіма знана та відома людина - Валентина Михайлівна ЛАРЬКОВА.

Протягом 35 років Валентина Михайлівна. працювала педагогом у ЗОШ № 1, із яких 16 років учителем молодших класів, а з 1970-го по 1989-ий - вчителем трудового виховання в старших класах.  Виростила кілька поколінь школярів, які й досі поважають та пам'ятають її. Завжди повністю віддавала себе улюбленій педагогічній роботі. Сьогодні в школі вже не залишилось колег, з якими свого часу вчителювала.

         З 1964 року, протягом майже чверті століття очолювала комісію в справах неповнолітніх Чопського міськвиконкому. Систематично проводила роз'яснювальну роботу серед підлітків, схильних до правопорушень, працювала з неблагополучними сім'ями. Своєю наполегливою роботою врятувала від ув'язнення і спрямувала вірним шляхом не одного важкого підлітка.

Хоч Валентина Михайлівна перебуває на заслуженому відпочинку, та продовжує брати активну участь у громадському житті міста, представляючи та відстоюючи інтереси мешканців будинку № 2 по вул. Туряниці, а також пенсіонерів м. Чоп.

 - Вирховавши не одне покоління, бачу різницю між дітьми, яких доводилось виховувати ще мені та нинішніми дітьми, - розповідає Валентина Ларькова. - . Їм важче навчатись, введено важку програму навчання.  Багато хто з моїх учнів працювали та працюють в різних організаціях міста, цим пишаюсь. Горджуся тим, що особисто організувала колись кімнату для дітей безпритульних, тих самих, яких знаходили біля залізничних колій, на Загородній. В кімнаті були і шахи, і шашки, і телевізор, все необхідне для того, аби чимось розважити цих дітей.

Має  своїх двох синів і чотирьох онуків, готується до статусу бабусі.

З чоловіком Василем прожила поряд 62 роки, на жаль, цього року він помер. Згадує, як він оберігав та дбав про неї усе життя, до останніх днів зустрічав удома з квітами.

Як голова будинкового комітету, Валентина Михайлівна готова годинами розповідати про ці громадські справи.

- Колись давно був час, коли разом із школярами висаджували в місті дерева, - каже заслужений ветеран. - Дуже добре, що це починання відродила нинішній міський голова Галина Цар. - Не пам'ятаю, щоб коли-небудь місто було таким квітучим: насаджено алеї беріз і сакур, в багатьох місцях квітли клумби. А як привабливо виглядають лавиці, встановлені в центрі міста поряд із клумбами. На них зручно сидіти і літнім людям, і молоді. За це, як і за багато інших корисних для міста справ, всі пенсіонери міста дякують Галині Василівні. Вона весь час ділом демонструє свою доброту та щире ставлення до старшого покоління. Про молодь, для якої також створюються якнай кращі умови для відпочинку та різнобічного розвитку, також можна багато говорити. Але, думаю. Про це краще скажуть самі молоді люди. Бажаю, щоб та корисні напрацювання, які є в місті, не зникли, а набули подальшого розвитку. У цьому міський голова, впевнена, буде й надалі сприяти.

Діана ВАШКО